Слово «Інкотермс» є скороченням від виразу «Міжнародні комерційні терміни» (International commercial terms - англ.), А правило Інкотермс - умовою контракту (договору) купівлі-продажу (не плутати з договором перевезення). Комерційні терміни є, по суті, ключовим елементом міжнародних контрактів (договорів) купівлі-продажу, оскільки вони визначають відповідальність сторін щодо перевезення товару, перевірки його на безпеку, виконання формальностей при експорті, імпорті. Правила Інкотермс^® також торкаються питань розподілу витрат і ризиків між сторонами.

Дійсно, починаючи з 1980 року Міжнародна торгова палата видавала правила Інкотермс^® з періодичністю в 10 років - 1980, 1990, 2000, 2010 роках, і нарешті у 2020 році. Однак подібна практика має лише традиційний, а не закономірний характер.

Насправді, основною метою правил Інкотермс^® є відображення сучасної міжнародної комерційної практики. Зрозуміло, що зміни в практиці торгових відносин не можуть відбуватися в конкретні терміни.
Неправильно також вважати, що правила Інкотермс - ніщо інше, як стандартні умови контракту (договору) поставки, які можуть бути переглянуті в будь-який час. Більш того, цінність правил Інкотермс може бути поставлена ​​під загрозу частими внесеннями змін до них. Тому доповнення до правил вносяться внаслідок серйозних змін в міжнародній комерційній практиці.

При використанні правил Інкотермс^®  МТП рекомендує, при посиланні на правило, вказувати місце/пункт призначення. Наприклад, при використанні терміну «Франко-перевізник» - FCA, необхідно вказувати точне місце, до якого повинна бути здійснена поставка товару. Хорошим прикладом такого уточнення є наприклад: "FCA 123, вул. Грушевського, Київ, Україна Інкотермс® 2010" або при використанні терміну «Франко-борт» - вказувати порт: "FOB порт Одеса, Україна Інкотермс® 2020"

Так, можна. Хоча МТП рекомендує використовувати останню редакцыю правил, сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися про використання будь-якої редакції правил Інкотермс^®: Інкотермс^® 2020, Інкотермс^® 2010, Інкотермс-2000 або навіть правил Інкотермс-1990.

Разом з тим слід усвідомити, що різні редакції правил Інкотермс^® мають особливості в тлумаченні навіть однакових умов поставки

Щоб уникнути юридичних ускладнень і додаткових ризиків рекомендується суб'єктам господарювання України при укладанні контрактів (договорів) купівлі-продажу робити посилання саме на офіційне українсько-англійське видання Інкотермс®:

Наприклад, при посиланні на редакцію Інкотермс^® 2010:

• українською мовою: «Інкотермс® 2010. Правила ICC з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі / [пер. з англійської ТОВ «Асоціація експортерів и імпортерів« ЗЕД »]. - К .: Асоціація «ЗЕД», 2011. - 265 с. »;
• російською мовою: «Инкотермс® 2010. Правила ICC по использованию терминов для внутренней и международной торговли / [пер. с английского ООО «Ассоциация экспортёров и импортёров «ЗЕД»]. – К.: Ассоциация «ЗЕД», 2011. – 265 с.»;
• англійскою мовою: «Incoterms® 2010. ICC rules for the use of domestic and international trade terms / [translation from English by Association of exporters and importers« ZED »Ltd.]. - Kyiv: Association «ZED», 2011. - 265 p.».

Ні. Самі правила не регламентують перехід права власності на товар або наслідки порушення договору купівлі-продажу, так само як і ціну товару або спосіб його оплати. Ці питання зазвичай прописуються в умовах договорів або його регламентує право тієї держави, яке використовується сторонами в їх контракті. В останньому випадку потрібно мати на увазі, що в більшості випадків національне законодавство може мати перевагу по відношенню до самого договору купівлі-продажу, включаючи обране правило Інкотермс^®.

Таким чином, необхідно підкреслити, що правила Інкотермс^® - це лише правила тлумачення умов поставки. Це пояснює, чому крім основного зобов'язання продавця щодо надання товару в розпорядження покупця або його доставки до місця призначення і прийняття товару покупцем,  правила Інкотермс регулюють лише зобов'язання, пов'язані з наданням документів, страхуванням, здійсненням належної упаковки товару, а також виконання формальностей при експорті та імпорті товару.

Ні, не зобов'язаний. Однак існує досить поширена комерційна практика, яка свідчить, що продавець навіть при умовах поставки зазначених в договорі - EXW, часто надає допомогу покупцеві щодо завантаження товару на наданий їм транспортний засіб, розміщує товар на рампі (естакаді) для зручного завантаження, самостійно завантажує товар на транспортний засіб.

Разом з тим, відповідно до терміну EXW, продавець не зобов'язаний допомагати покупцеві - він лише повинен надати товар в розпорядження покупця. Якщо покупець прагне розширити зобов'язання продавця, то йому необхідно узгодити з останнім всі умови такого співробітництва під час укладення контракту (договору). Іноді це здійснюється шляхом додавання слова «завантажено» після терміна EXW ( «EXW завантажено»). Однак, таке доповнення не дає відповіді на питання щодо ризику втрати чи пошкодження товару, який несе продавець при завантаженні товару. Сторонам слід чітко визначити: додавання слова «завантажено» означає «завантажено на ризик продавця» або воно означає «завантажено на ризик покупця».

Розподіл витрат між продавцем і покупцем викладено в статтях A6 / B6 правил Інкотермс 2010. Ці витрати в нових правилах прописано більш детально для того, щоб прояснити зв'язок між договором купівлі-продажу і договором перевезення.

«Вантажно-розвантажувальні роботи на терміналі» - це широка категорія, і кожну ситуацію необхідно розглядати окремо в залежності від того, коли здійснювалися дані роботи - до моменту поставки товару на терміналі або після неї, відповідно до статті А4 відповідних термінів Інкотермс. Також необхідно враховувати  чи відноситься оплата за такі види робіт до зобов'язань, зазначених в самих правилах Інкотермс^®, наприклад, оплата за митне очищення товарів при імпорті або експорті, яка чітко викладена в статтях A2 / B2.

«Площі продавця» можуть перебувати в будь-якому місці під контролем самого продавця. У багатьох випадках продавці вважають своїми площами обумовлені термінали або взяті ними в оренду приміщення. У цьому випадку продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на транспортний засіб покупця (наприклад, корабель) і, отже, продавець буде нести витрати, пов'язані з навантаженням товару.

Таким чином, в договорі купівлі-продажу необхідно по можливості максимально точно визначати що саме є «площами продавця».

Це може бути транспортний засіб перевізника, найнятий продавцем, тобто буквально ця фраза не повинна сприйматися як власний транспорт (машина, корабель, літак) продавця.

«Перший перевізник» - це найперший перевізник, який не залежить від продавця (тобто власний транспортний засіб продавця не є першим перевізником товару) і з яким останній уклав договір на перевезення.

«Термінал» має широке значення. У коментарях до даного терміну вказується, що це може бути будь-яке крите або відкрите місце, причал, склад, контейнерна станція, залізничний або авіатермінал. Однак «термінал» не може перебувати у відкритому полі, так як необхідна наявність спеціалізованого місця для прийняття вантажів.

Продавець зобов'язаний поставити товар, шляхом його надання покупцеві на транспортному засобі, яке прибуло, готовим для розвантаження в обумовленому місці. Продавець повинен проінформувати покупця про місце поставки товару для того, щоб покупець прийняв всі необхідні заходи для його прийняття. Якщо таке повідомлення було дано покупцеві, то товар вважається поставленим, а всі витрати після цього несе покупець згідно зі статтею 6 (а).

Крім того, покупець повинен сплатити будь-які додаткові витрати, якщо він не повідомив продавцю відповідні деталі поставки, згадані в статті B7. Необхідно пам'ятати, що правила Інкотермс® 2010 не регулюють наслідки порушення договору. Тому питання про те, що продавець повинен робити з поставленими товарами, якщо покупець не приймає таку поставку відповідно до вимог статті B1, і які інші наслідки порушення договору можуть мати місце, будуть регулюватися правом, яке застосовується сторонами в їх договорі купівлі-продажу. На практиці продавець укладає з перевізником договір на перевезення вантажу, а тому саме він відповідальний за відшкодування перевізнику додаткових витрат, пов'язаних, наприклад, із зберіганням вантажу. Однак ці витрати повинні бути компенсовані продавцеві покупцем, відповідно до умов, передбачених в умовах поставки DAP.

Стаття A4 передбачає, що продавець повинен поставити товар у такий спосіб, що відповідає звичаям порту, які, проте, в різних портах можуть кардинально відрізнятися один від одного. Наприклад, в деяких портах товар вважається поставленим «на борт» судна, коли вантаж стоїть фактично під вантажними кранами судна біля борту. Крім того, характер вантажу і тип судна, часто диктують умови того, як буде виконана завантаження товару.

При відсутності звичаїв порту або усталеної практики торгових взаємин між сторонами, необхідно керуватися правилом, яке передбачає, що товар вважається поставленим на борт судна, коли він в нерухомому стані знаходяться на палубі корабля.

Якщо товар впав під час навантаження-завантаження на палубу і був пошкоджений, то такий ризик лягає на продавця, так як розміщення товару на борту судна не припускє його пошкодження. Якщо ж товар вже знаходиться «на борту» судна або ж під вантажними кранами судна біля борту, то подальший ризик втрати чи пошкодження товару переходить на покупця.

Стаття A4 передбачає, що продавець зобов'язаний поставити товар, помістивши його на борт судна. У даному випадку мається на увазі постачання всього товару.

Так як весь крам цілком не був поставлений, то ризики в даному випадку (стаття A5) не перейшло до покупця. Зовсім інша ситуація може виникнути, якщо в контракті прописана часткова поставка товару.